Заняття 16 травня

 Тема заняття: Ведення щоденника спостережень згідно тематики та методики дослідницьких робіт з біології та екології

Науково-дослідницька діяльність учнів.

         Дослідницькі методи навчання завжди привертали увагу філософів і педагогів. Починаючи з кінця ХІХ століття, науковці та вчителі шукали можливості застосування наукових досліджень у навчанні, вивчали різноманітні способи використання дослідницького методу, спрямовуючи діяльність учителя не лише як подачу готових знань, а й організацію навчання як дослідження.

          Особливістю навчально-дослідницької діяльності учня є суб’єктивне відкриття ним нових знань на основі актуалізації попередньо набутих ним знань. Схильність школярів до дослідної діяльності дуже індивідуальна, вона проявляється у певних аналітичних здібностях, спостережливості, особливостях пам’яті, уваги, фантазії, працьовитості, вольових зусиль. Тому застосування під час вивчення біології  науково-дослідницької  діяльності дає змогу реалізувати  особистісно орієнтований підхід.

         Біологія – це той шкільний предмет, в якому є реальні можливості залучити учнів до науково-дослідницької роботи. Дослідницькою роботою мої учні займаються як під час уроків біології та екології (нестандартні уроки, відповідні завдання, міні-дослідження та інш.) – такою діяльністю охоплені майже всі учні класу, так і в позаурочний час на екологічному гуртку, під час екскурсій та експедицій, під час роботи в МАН – це вже групова та індивідуальна наукова діяльність школярів.  

           Існують різні форми і види науково-дослідницької роботи: проекти та реферати з добре висвітленими практичними частинами (робота з науковою літературою, набування навичок критичного відбору і аналізу необхідної інформації). Звісно, не всі реферати можна назвати науковою роботою.

        Робота над науково-дослідницькими проектами має на своїй меті подальший розвиток пізнавальної і творчої активності учня,  спрямована на закріплення та поглиблення теоретичних знань.

        Учнівський екологічний проект  дає можливість учням виявити самостійність у плануванні, організації та контролі своєї діяльності. Проект – це поєднання теорії та практики, постановка певного розумового завдання і практичне його виконання .

        Організація науково-дослідницької роботи має чітку послідовність:

-        обрати тему дослідження, обґрунтувати необхідність та актуальність даної роботи;

-        обрати об’єкт дослідження;

-        розробити методику дослідження, підготувати необхідне обладнання;

-        зафіксувати спостереження;

-        обробити отримані дані, сформулювати висновки, рекомендації, скласти звіт.

       Одним із перших кроків керівника з наукової роботи  є вивчення науково-пізнавальних інтересів учнів, що впливає як на  вибір теми дослідження, так і на хід роботи над нею. Пріоритетним та визначальним фактором у виборі теми є стійкий пізнавальний інтерес до неї дослідника і його бажання внести щось нове у її розкриття. Важлива  основа для вибору теми дослідження – наявність будь-якого протиріччя. Розробка наукової теми являє собою вирішення протиріччя, а це, в свою чергу, призводить до розвитку вмінь, формуванню компетентностей.

         Для того, щоб розвинути у дитини навички дослідження, необхідно пам’ятати, що дослідження та спостереження повинні бути систематичними й плановими. Наукове дослідження – безперервний процес, його не можна виконати за декілька днів.

         Мета роботи має бути чітко сформульована та зрозуміла учню, при цьому необхідно враховувати рівень загального розвитку дитини. Теми та методи дослідження не повинні перевищувати психолого - фізіологічні можливості учня. Дослідницька діяльність має викликати бажання працювати, а не відлякувати своєю складністю та незрозумілістю. Об¢єм досліджень для школярів має бути таким, щоб дослідження завершилися в термін, обмежений одним або двома роками.

        Успіх науково-дослідницької роботи в першу чергу залежить від того, наскільки чітко сформульована мета дослідження та його завдання. Мета й завдання - не одне й те саме, мета значно ширше завдання. Мета має бути конкретною, чітко сформульованою, випливати з теми роботи. Виходячи з поставленої мети, визначають завдання проекту, яких повинно бути не менше, ніж 3-4. Вирішення кожного поставленого завдання – це етап дослідження. Завдання визначають зміст дослідження  і структуру тексту роботи.

       Як відомо, результати досліджень мають проходити різні форми апробації. В межах шкільного дослідження найбільш дієвий метод апробації – виступ на наукових конференціях. Саме на них діти вчаться спілкуватися з аудиторією, відповідати на питання, відстоювати свою точку зору. Практика доводить, що дуже корисним є попереднє представлення дослідницької роботи спочатку в класі, а потім в більшій аудиторії шкільної та районної  науково-практичної конференції, на районному та обласному етапах олімпіад з екології. Це не лише тренує юного дослідника, а й програмує його на успіх, додає впевненості.

        Програмою з біології не передбачені окремі уроки, на яких би в учнів формували навички науково-дослідницької роботи. Але робити це потрібно якомога раніше, виділяти на уроці час для того, щоб навчити дітей користуватись джерелами інформації, формувати вміння здійснювати спостереження за біологічними об¢єктами, вміння ставити елементарні досліди та інші навички , якими має володіти юний дослідник.