Заняття 20 березня

Тема заняття: Вибір стилю та підбір квітково-декоративних рослин зовнішнього озеленення навчального закладу.

Із стилями ландшафтного дизайну можете познайомитись

БЛАГОУСТРІЙ ТА ОЗЕЛЕНЕННЯ ПОДВІР’Я ЗАКЛАДУ ОСВІТИ

Особливості розміщення земельних ділянок в закладі освіти

Згідно державних будівельних норм, розмiщення та розмiри земельних дiлянок закладу освіти належить приймати вiдповiдно до мiстобудiвних норм. Будинки закладів освіти розмiщуються не ближче 25 м вiд червоної лiнiї. При розташуваннi будинків закладу освіти у громадському центрi села цю вiдстань допускається зменшувати до 10 м за умови забезпечення нормативних санiтарно-гiгiєнiчних вимог. Вiдстань вiд межi дiлянок закладiв освіти до стiн житлових будинкiв iз входами та вiкнами приймається не менше 10 м, вiд будинкiв закладiв освіти до житлових та громадських будинкiв та споруд згiдно з нормами iнсоляцiї, природного освiтлення та шумозахисту. В умовах реконструкцiї допускається зменшення вiдстанi вiд проїзної частини вулиць при використаннi шумозахисних заходiв.

По периметру земельної дiлянки закладу освіти слiд передбачати захисну зелену смугу (дерева, кущi, газон) завширшки не менше 1,5 м, а з боку вулиць – не менше 3 м. Земельнi дiлянки закладу освіти повиннi мати огорожу заввишки не менше 1,2 м. При розмiщеннi закладів освіти всерединi житлових кварталiв допускається застосування живої огорожi з чагарникiв заввишки не менше 1 м.

На земельних дiлянках необхiдно передбачати пiд'їзди для пожежних машин до будинкiв, можливiсть об'їзду навколо будинку, а також вiдкритi дiлянки для стоянки автомобiлiв та iншого транспорту, враховуючи стоянки спецiалiзованого транспорту для iнвалiдiв згiдно з дiючими нормами. Пiд'їзди до будинкiв повиннi мати тверде покриття. Слiд роздiляти пiшохiднi потоки та автотранспортнi шляхи.

Функціональні зони в закладі освіти з метою їх озеленення

На дiлянках закладу освіти розташовані такi функцiональнi зони: навчальна, навчально-виробнича, навчально-дослiдна, фiзкультурно-спортивна, зона вiдпочинку, господарська, житлова.

Навчальна зона включає навчальнi корпуси та територiю, що прилягає до них.

Навчально-виробнича зона охоплює будинки з навчально-виробничими майстернями i лабораторiями, навчальнi полiгони, дослiднi дiлянки i т. iн.

Фiзкультурно-спортивна зона включає критi та вiдкритi спортивнi споруди та майданчики. При розмiщеннi спортивних споруд та майданчикiв з боку вiкон навчальних і бібліотечних приміщень необхiдно вживати заходів щодо захисту від шуму за рахунок озеленення, використання рельєфу місцевості.

Зона вiдпочинку мiстить майданчики активного та тихого вiдпочинку. Майданчики активного відпочинку можуть прилягати до фізкультурно-спортивної зони, розміщуватись біля входів та виходів з подвір’я на вулицю. Майданчики для тихого вiдпочинку доцiльно розмiщувати у комплексі з озелененням.

Площа озеленення земельних дiлянок повинна складати 45-50% загальної площі дiлянки (включаючи озелененi мiсця вiдпочинку, дiлянки для вирощування овочевих та ягідних культур, захисні смуги та посадки з чагарникiв по периметру дiлянки). При приляганнi земельної дiлянки безпосередньо до зелених масивів (паркiв, садів, скверів), а також при розмiщеннi закладiв освіти у сiльськiй мiсцевостi або за умов реконструкції площу зелених насаджень допускається скорочувати, але не бiльше нiж до 30%. Високорослi дерева належить висаджувати на вiдстанi не меншій 10 м вiд стін з вікнами навчальних примiщень, а чагарники не менше 5 м.

Озеленення ділянки закладу освіти має бути різноманітним і естетично красивим, що створює сприятливе візуальне середовище. На ньому мають рости не тільки береза й тополя, а й інші дерева, такі як липа, горобина, верба, каштан, дуб, ясен. Якщо територія велика, то на ній або віддаленій ділянці може бути закладений невеликий хвойний лісок: посадки ялини, сосни, ялиці цікаві в пізнавальному відношенні і корисні для оздоровлення. Всі ці дерева виділяють фітонциди, які знищують хвороботворні мікроби. Гуляючи в такому лісі, легко проводити різні заходи: спостереження за ялиною, порівняння її з іншими деревами, свято навколо живої ялинки.

На такому подвір’ї повинно бути багато квітів. Квіткове оформлення повинне концентруватися біля входу на ділянку перед фасадом будівлі. Квітники з однорічних рослин зазвичай розбивають вздовж доріжок для того, щоб учні, студенти мали змогу поливати та спостерігати за ними.

Багаторічні рослини розміщуються далі від доріжок на газонах у вигляді вільних біогруп. Квітники можуть займати до 2% всієї площі ділянки. На квітниках необхідно висаджувати такий асортимент квітів, щоб вони квітували на протязі усього вегетаційного періоду, були невибагливі у вирощуванні та догляді.

У   різних місцях подвір’я можуть рости і багаторічники, і однорічники. Біля центрального входу, уздовж основних доріжок краще посадити легкоростучі багаторічники – іриси, лілії, півонії, флокси. Однорічники доцільність окремо саджати на групових ділянках – учні, студенти будуть вирощувати розсаду, висаджувати її в грунт, а потім простежувати розвиток рослин до дозрівання та збору насіння. Рослини повинні бути простими у догляді, довгоквітучими: чорнобривці, космея.

 Не слід забувати про вертикальне озеленення: чудово виглядають стіни і      паркани, повиті диким виноградом, хмелем, а альтанки на ігрових майданчиках – запашним горошком, декоративної квасолею.

При наявності правильно організованого озеленення зелена зона може створити «екологічний простір» нового типу.

Функції зелених насаджень на подвір’ї закладу освіти

Проект озеленення подвір’я закладу освіти виконує екологічну функцію. Зелені насадження покращують мікроклімат територій, створюють гарні умови для відпочинку на відкритому повітрі, оберігають від надмірного перегрівання грунт, стіни будинків і тротуари. Зелені насадження необхідно розташовувати, виходячи із функцій, які вони виконують – захисних, сануючих, декоративних, навчально-виховних.

Розглянемо детальніше кожну із функцій зелених насаджень.

Захисна функція. Під впливом зелених насаджень знижується швидкість вітру. Зелені насадження значно знижують сонячну радіацію (пряму та розсіяну). За зрівнянням з відкритою територією пряма та розсіяна радіація в листяних зелених насадженнях складає 30%.

Сануюча функція. Велика роль зелених насаджень в очищенні навколишнього повітря. Дерево середньої величини за 24 години відновлює стільки кисню, скільки необхідно для дихання трьох чоловік протягом того ж часу, і це особливо актуально з огляду на появу тенденції збільшення витрат кисню повітря автотранспортними засобами та промисловими підприємствами.

Велике значення має фітонцидність зелених насаджень – здатність виділяти особливі леткі органічні сполуки, які вбивають хвороботворні бактерії або затримують їх розвиток. Особливими фітонцидними властивостями володіють летючі виділення дерев та чагарників. Серед деревних рослин високою фітонцидністю відрізняються хвойні породи. Зелені насадження збагачують повітря киснем та фітонцидами, що в свою чергу сприяє поліпшенню екологічних умов закладу освіти. 
Зелені насадження виявляють значний вплив на температурний режим подвір’я закладу освіти. Температура повітря літом серед насаджень на 7-10^оС нижче, ніж на відкритих ділянках температура ґрунту в насадженнях на 17-24^оС нижче, ніж на не озеленених територіях. Відносна вологість повітря в посадках в жаркі дні на 7-40% вище, ніж на відкритих ділянках.

Роль зелених насаджень у запобіганні забруднення повітря пилом та промисловими викидами велика. Затримуючи тверді та газоподібні утворення, вони служать фільтром, очищуючим атмосферу. Пил, підхоплюючись спадними потоками повітря, осідає на листках. Один гектар дерев хвойних порід затримує за рік до 40 тонн пилу, а листяних – близько 100 тонн. Хвойні породи, пилозахисні властивості яких зберігаються протягом усього року, в 1,5 рази більше осаджують пилу в розрахунку на одиницю маси листя, ніж листяні породи.

Найважливішою санітарно-гігієнічною функцією зелених насаджень є їх здатність знижувати рівень шуму. Добре розвинені деревні та чагарникові насадження знижують рівень шуму на 17-23 дБ.

Декоративна функція. Декоративність забезпечується використанням рослинності, яка має велику розмаїтість форм, кольорів і фактури. Наприклад, пірамідальні, кулясті, плакучі і багато інших форм дерев і чагарників; найбагатша палітра кольорів листя, квітів, плодів і стовбурів при жорсткій, гладкій, блискучій чи матовій їхній фактурі стануть окрасою подвір’я закладу освіти.

Навчально-виховна функція. Зелені насадження на подвір’ї закладу освіти успішно використовуються у виховному та навчальному процесі учнів, студентів через пізнання та дбайливе ставлення до природи. Досягти цього можна в тому випадку, якщо знайомити учнів, студентів з її таємницями, показувати цікаве в житті рослин і тварин, вчити насолоджуватися естетикою природи. Сприйняття природи допомагає розвинути такі якості, як життєрадісність, емоційність, уважне ставлення до всього живого.

Розплановане, озеленене й упорядковане подвір’я закладу освіти сприяє набуттю практичних умінь і навичок з внутрішнього та зовнішнього озеленення; поглибленню знань учнів, студентів з квітництва відкритого та закритого ґрунту, дендрології та садівництва; сприяють естетичному вихованню учнівської та студентської молоді. Поряд з цим квітково-декоративні рослини на подвір’ї закладу освіти є зручним об’єктом для організації дослідницької роботи.

Технологія озеленення подвір’я закладу освіти

Технологія озеленення подвір’я закладу освіти пов’язана з загальним позитивним впливом рослин, особливо деревних, на мікроклімат території та

її     «оздоровлення». Рослини створюють бар’єр від шкідливих домішок повітря, пилу, диму, вихлопних газів, збагачують повітря киснем та зменшують кількість вуглекислого газу. У рази зменшується шумове навантаження. Зменшують амплітуду коливання температур (особливо у спекотну погоду). Дерева та високі чагарники створюють тінь, збільшують вологість повітря та іонізують його. Такі властивості насаджень справляють позитивний вплив на самопочуття учнів, студентів у різні пори року.

Для створення зелених насаджень на подвір’ї закладу освіти є низка правил. Дерева підбирають не високі, листяно-декоративні або з декоративною хвоєю або кроною, гарноквітучі з приємним, але не різким запахом.

Під поняттям асортимент рослин розуміють перелік видів, різновидностей, сортів рослин, який має відповідний систематичний підхід. Асортимент деревних рослин пропонуємо розширити шляхом введення до озеленення подвір’я закладу освіти таких порід: клен гостролистий (Acer platanoides L.), прирічний (Acer ginnala (Maxim.) Maxim.), татарський (Acer tataricum L.), клен французький (Acer monspessulanum L.) та клен сахарний (Acer saccharophorum K.Koch), липу широколисту (Tilia platyphyllos Scop.), березу пухнасту (Betula pubescens Ehrh.) й бородавчасту (Betula pendulaRoth.), ялину колючу (Рісеа pungens Engelm.), горобину звичайну (Sorbus aucuparia L.), види роду дуб (Quercus), ясен (Fraxinus), до існуючих видів роду тополя замість тополі пірамідальної слід включити тополю Симона (Populus simonii Carriere). Активно слід впроваджувати в озеленення церцис канадський та європейський (Cercis canadensis L., C. siliquastrum L.), сливу Піссарда (Prunus cerasifera Ehrh. var. pissardii (Carriere) L. H. Bailey), скумпію звичайну (Cotinus coggygria Scop.), бундук дводомний (Gymnocladus dioicus (L.) K.Koch). Доречними в озелененні будуть самшит вічнозелений (Buxus sempervirens L.) та напіввічнозелений низькорослий чагарник кизильник горизонтальний (Cotoneaster horizontalis Decne.).

З   чагарників слід використовувати бузок звичайний (Syringa vulgaris) і угорський (Syringa Josikaea), садовий жасмин (Philadelphus L.) або чубушник, різні види спіреї (Spiraea), лох сріблястий (Elaeagnus argentea Pursh), акацію жовту (Caragana arborescens Lam.), бересклет бородавчастий (Euonymus verrucosus Scop.), калину звичайну (Viburnum opulus), форзиція (Forsythia ovata Nakai). Найціннішими декоративними видами чагарників вважаються гортензія (Hydrangea), калина звичайна (Viburnum opulus). У затінених місцях рекомендується висаджувати стійкі до затінення породи чагарників: бересклет бородавчастий (Euonymus verrucosus Scop.), іргу (Amelбnchier), сніжноягідник (Symphoricarpus L.).

Ширшого застосування заслуговують такі представники голонасінних як кипарисовик Лавсона (Chamaecyparis lawsoniana (A.Murray bis) Parl.) та кипарисовик горіхоплідний (Chamaecyparis pisifera (Siebold & Zucc.) Endl.), гінкго дволопатеве (Ginkgo biloba L.) ялина колюча (Picea pungens Engelm.)особливо декоративна форма голуба, декоративні форми роду Thuja L. та Juniperus L.

Збільшення кількості вічнозелених голонасінних рослин на подвір’ї закладу освіти не тільки наситять повітря фітонцидами, але і нададуть привабливого вигляду зеленій зоні в усі сезони року.

Значне місце в ландшафтному оформленні подвір’я закладу освіти займають газони. Газон має важливе санітарно-гігієнічне значення – зелений колір заспокоює нервову систему, зменшує втому, підвищує працездатність. Газон має також естетичне значення, оскільки є базою для створення композиції з квітів, дерев та кущів. На газоні дуже гарний вигляд мають поодинокі або групові насадження паркових троянд, чайно-гібридних троянд, форзиції, спіреї Вангутта, магонії падуболистої, гортензії, барбарису та різні види хвойних порід. На передньому плані газону висаджують багаторічні та дворічні квіти. Серед них – рицина, рудбекія, седум спектабелє, ірис злаколистий, півонія, флокс волосистий, дельфіній, мак багаторічний, геленіум, ірис бородатий, наперстянка. Насадження багаторічних і дворічних квітів доповнюють пізньоквітучими однорічними квітами, що створює яскраву кольорову пляму на газоні протягом усього вегетаційного періоду – чорнобривці, сальвія, петунія та багато інших із широкої палітри однорічників.

Квітники – невід’ємний елемент озеленення подвір’я закладу освіти. Вони мають велику силу емоційного впливу, створюють основні акценти в кольоровому оформленні ділянки. Розміщення квітів має бути підпорядковане єдиному художньому задуму озеленення території. У закладах освіти квітники планують з урахуванням багатьох вимог, але основною з них є те, що квітування має тривати протягом усього вегетаційного періоду. Досягти цього можна завдяки квітково-декоративним рослинам.

Отже, технологія озеленення подвір’я закладу освіти в сучасному стилі покликана стати однією з ланок у загальній системі екологічного виховання учнівської  молоді.